
Re: цензії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Галина Вдовиченко: «Не пропустіть у «Кур’єрі Кривбасу» роман Галини Пагутяк «Зачаровані музиканти»
На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменниця Галина Вдовиченко.
- Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалось, що ні?
- Вчора закінчила читати «Коханця» Маргеріт Дюрас (А-БА-Ба-Га-Ла-Ма-Га, «Доросла серія»). Відома французька письменниця написала цю повість, коли їй було 70 років, а таке враження, ніби автор - молода пристрасна жінка. Вона й сама зізнається, що до «Коханця» багато чого у своїх книжках замовчувала, не була насправді відвертою. За «Коханця» Дюрас отримала Гонкурівську премію, і зрозуміло, чому – варто лише прочитати. «Писання – ніщо, коли це тільки пусте бубоніння на вітер, якщо воно не поєднує всі речі в одному. Коли цього нема, тоді це не більше, ніж реклама свого життя. Та найчастіше я не задумуюся, я бачу простір, абсолютно відкритий, без усяких стін, де все, що я написала, не має де сховатися, і коли це прочитають, оголиться вся його вразливість, навіть недоречність, але далі я про це не думаю» («Коханець», стор. 12-13).
Часом читаєш книжку, і вона тобі подобається, але згодом, у «сухому залишку», практично нічого не залишається. А тут прочитала «Старі люди» Софії Андрухович (здається, видання івано-франківської «Лілеї») – і тримається післясмак, ознака якості.
«За наводкою» Кокотюхи придбала «Український менталітет» Олександра Стражного (видавництво «Книга»). Ми навіть встигли з Андрієм наперед трохи посперечатися щодо деяких висновків автора. Мені імпонує у цій книжці хоч і суперечлива у деяких моментах, але своя позиція, не під когось, і бажання пізнати самих себе.
Я читаю за принципом «книжки віялом»: одночасно по кілька, і урозкид: від довідників – і до перечитування вже відомого. З довідників останньою була «Міфологія Британських островів» (треба було дещо перевірити для дитячої книжки, яку пишу) та «Мисливські звірі» Сабанєєва (була потреба з’ясувати деякі моменти щодо поведінки вовків для «Замку Гербуртів»). Взагалі люблю енциклопедії, словники, довідники…
А з останнього «перечитаного» - роман «Вбити пересмішника» Харпер Лі. Взялася читати, аби зрозуміти, чи не проглядатимуться у тексті ознаки того, що роман залишиться єдиною книжкою цієї авторки. А звернула увагу на те, що мене не дивувало у шкільні роки: знання дитячої психології, вміння подивитися на світ дорослих дитячими очима й досконало відтворити у тексті це перевтілення. Переконливої відповіді на запитання, чому Харпер Лі так більше нічого й не написала, не знайшла. Загадка залишилася. Хоча, можливо, відповідь лежить на поверхні, у словах самої письменниці: «Не сподівалась на жодний успіх Пересмішника. Чекала на швидку й милосердну смерть у руках критиків, але водночас думала, можливо, комусь вона сподобається достатньо, аби дати мені сміливість писати далі. Я сподівалась на мале, а отримала усе, і це було таким лякаючим, як і швидка милосердна смерть».
- Що плануєте прочитати?
- Найближчим часом це буде «Сердечний рай, або Оксана» Олександра Денисенка, хочу спокійно погортати це видання (видавництво «Грані-Т»), відзначене на Московському міжнародному конкурсі «Мистецтво книги», роздивитися ілюстрації, прочитати текст, вступ та заключне слово. Люблю, коли книжка зроблена з повагою, і коли видання – це не лише текст...
Нарешті прочитаю книжку, яку мені ще на минулому Форумі видавців рекомендувала Елеонора Симонова – «Україну масонську» Віктора Савченка (видавництво «Нора-Друк»).
Чекаю виходу «Садівника з Очакова» Андрія Куркова та «Музею покинутих секретів» Оксани Забужко. На тумбочці біля ліжка чекає стос нещодавно куплених книжок – сучасна українська та зарубіжна література. А у робочому блокноті, на останніх сторінках, «список літератури на літо». Дещо, до речі, підказано «Буквоїдом».
- Що б ви рекомендували почитати іншим?
- Не пропустіть у «Кур’єрі Кривбасу» роман Галини Пагутяк «Зачаровані музиканти» (має вийти незабаром). Ми з Галею не лише львів’янки, ми ще й сихівчанки, сусідки по району. Вона мені дала почитати свій новий роман у видруку - я від нього у захваті, такої мови в сучасній українській літературі ще пошукати.
Додаткові матеріали
- «Кореспондент» назвав найкращі українські книжки 2009-го року
- «Коронація слова» коронувала своїх лауреатів
- Показ колекції «Коронація слова» на Lviv Fashion Week
- Олексій Сашин: «Якщо вам за тридцять, негайно перечитайте «Анну Кареніну»
- Оксана Забужко: «Абсолютний „маст рід“ для кожного освіченого українця - «Холодний яр» Горліса-Горського»
- Валерій і Наталя Лапікури: «В «Таємничому острові» Жюля Верна — можна знайти докладні рекомендації, як вижити в умовах кризи»
- Анна Багряна: «Періодично повертайтеся у дитинство, читайте добрі твори для дітей»
- Ростислав Мельників: «Ефіопія» - зріла й цілісна книжка, можливо, найцікавіше, що є сьогодні в поезії»
- Іздрик: «Растаманські казки» Гайдука - рулезна річ»
- Андрій Підпалий: «Читаю те, що подобається – що не подобається теж читаю, але не надаю значення»
- Володимир Цибулько: «Варто було б перечитати «Москалицю» та «Солодку Дарусю» Марії Матіос»
- Світлана Вольнова: «Останнім часом мою увагу привернула японська проза»
- Ігор Бондар-Терещенко: «Раджу «Сказки для Марты» Дмітрія Дейча»
- Сергій Притула: «Чиновникам раджу перечитувати Біблію та Конституцію»
- Андрій Родіонов: «Планую дочитати класику»
Коментарі
Останні події
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко
- 24.05.2025|13:15«Україна. Свобода. Європа»: Старий Лев презентує книгу журналіста Ростислава Хотина